Що необхідно знати про мобілізацію у воєнний час
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 69/2022 оголошена загальна мобілізація (в усіх 24 областях та м. Києві) https://www.president.gov.ua/documents/692022-41413
Це означає, що протягом 90 діб має бути здійснений призов військовозобовʼяязаних в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами (це секретна інформація). Місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (раніше - військкомати), за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств і фізичних осіб-підприємців мають організувати: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу; здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки. Доручено Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
Відповідно до ст. 39 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Відповідно до частини 6 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу") органи Національної поліції України зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доставити до таких територіальних центрів осіб, які порушили законодавство про мобілізацію (ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Таким чином, тут головна відмінність від призовників, які зобов'язані самостійно з'явитися до військомату під час призову. Вам не потрібно з'являтися добровільно! Лише за викликом! Що таке виклик: це повістка, це мобілізаційне розпорядження
Якщо людина не прийде у військкомат після вручення повістки, за це є адміністративний штраф від 1500 до 3400 гривень. Якщо людина прийшла, пройшла медкомісію, її визнали придатною, і вона потім уже не прийшла з речами на збори - це вже кримінальна відповідальність.
Навіть якщо повістка виписана незаконно, це юридичний факт. І якщо людина на цей факт не реагує, є ризики, що її дії будуть трактуватись як порушення. Це виключно ризик, а не гарантована ситуація.
Стаття 336 Кримінального кодексу України: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Військовозобов'язані після прибуття на нове місце проживання мають у семиденний строк стати на військовий облік. Для постановки на військовий облік усі військовозобов'язані повинні в семиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем постійного або фактичного проживання. Невиконання цього обов'язку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, протягом терміну, необхідного для проїзду до військового комісаріату, містить закінчений склад злочину (ч. 1 ст. 337 КК: Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом; ч. 2 ст. 337 КК: Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів), незалежно від того, чи притягувався військовозобов'язаний до адміністративної відповідальності за раніше вчинене ухилення від військового обліку.
Поняття "білий квиток" у сучасному законодавстві відсутнє, це розмовна ідіома, натомість відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов'язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві. (ст. 24-25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 визначено порядок бронювання військовозобов'язаних за органами держвлади, іншими держорганами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану. Дія вказаної постанови поширюється також на уповноважені банки, залучені до роботи в умовах особливого періоду.
Алгоритм дій: Згідно з цим порядком органи держвлади, інші держоргани подають Мінекономіки погоджені Міноборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах та організаціях у затвердженій постановою формі з відповідним обґрунтуванням.Узагальнивши подані пропозиції, Мінекономіки протягом 1 робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони, а також зазначеним органам.Форми пропозицій затверджені постановою Кабміну.
«Майже 100% резервістів, які перебували на обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вже вирушили у свої бойові військові частини та виконують завдання з оборони. Тому зараз ми проводимо мобілізацію військовозобов'язаних, які не входили до резервістів першої черги, а інших категорій», - зазначив начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач (15.03.2022).Відповідно, до другої та третьої черги мобілізації належать такі категорії військовозобов'язаних:
- громадяни, які проходили військову службу раніше (вони можуть бути відправлені одразу до військових частин);
- громадяни, які раніше не проходили службу, але підлягають мобілізації (їх направлять спочатку у навчальні центри, а вже потім у військові частини).
Роман Горбач пояснив, що насправді черги є досить умовним поняттям. «Якщо з моїх слів хтось зрозумів, що є якісь розмежовані черги, то їх немає. Спочатку мобілізовували резервістів. Потім - інші категорії. Узагалі, є таке поняття, як черги. Але його можна було б застосовувати, якби була якась підготовка, а тут підготовки не було, була відкрита неоголошена агресія, і тут ніяких черг немає», - зазначив він.